Діти і війна: поради батькам!

   Сексуальна експлуатація та сексуальне насильство щодо дітей залишається трагічною реальністю для всіх країн. Вони є серйозним порушенням прав дитини та мають довготривалі і руйнівні наслідки на все життя. 

   За оціночними даними Ради Європи кожна п'ята дитина страждає від різних форм сексуального насильства. Особи, які скоюють сексуальне насильство над дітьми, у 8 випадках із 10 за даними Національного товариства з питань запобігання жорстокості до дітей (National Society for the Prevention of Cruelty to Children (NSPCC) зазвичай є добре знайомими людьми для дитини. Це можуть бути члени сім‘ї, інші родичі, близькі друзі батьків, друзі, сусіди. Тобто переважна більшість випадків сексуального насильства над дітьми відбувається в так званому «колі довіри». Деякі з кривдників працюють на посадах, що передбачають постійний контакт з дітьми, деякі мають авторитетні позиції та користуються довірою і повагою серед інших дорослих. У випадку, коли агресор є близьким родичем, дитина може не розповідати про насильство аж допоки не стане дорослою. А може не розповісти ніколи. Саме латентність цього злочину є великою проблемою та призводить до низького проценту доведених справ до суду та покарання кривдника.

   Сексуальне насильство над дітьми – прихована проблема, при якій дійсну кількість потерпілих встановити майже неможливо.

   За даними відкритих джерел, сексуальне насильство щодо дітей в Україні набуває шокуючих масштабів. Аналіз результатів опитування дітей свідчить, що кожна п’ята дитина в Україні зазнавала різних форм сексуального насильства, а кожна третя ніколи про це не розповість. У більш ніж у 80% випадків про насильство кривдниками були добре знайомі дітям люди, майже у 90% випадків відносно дітей ніхто не повідомляв правоохоронні органи.

                                                     Основні завдання захисту дітей:

- підвищення рівня обізнаності суспільства про проблему сексуального насильства та сексуальної експлуатації дітей;

- сприяння відкритій дискусії з питань попередження сексуального насильства захисту дітей.

   Якщо дитина повідомила про епізод сексуального насильства влаштуйте їй безпечне місце, уважно слухайте і почуйте, обережно запитайте дитину що саме відбулося, повідомте поліцію та службу в справах дітей. 

   В чому виявляється сексуальне насильство?

Сексуальне насильство – це будь-які насильницькі дії сексуального характеру, що чиняться без добровільної згоди. Ці дії можуть бути і не пов’язані з проникненням в тіло іншої особи.

                          Сексуальним насильством щодо дітей є наступні дії:

- дитину фотографували чи знімали оголеною на відео;

- дорослі (старші 18 років) пропонували дитині показати свої статеві органи, доторкнутися до їхніх оголених інтимних частин тіла або вступити з ними у статевий зв'язок;

-дитину змушували вступати у статевий зв'язок з дорослими та тримати це у таємниці;

- дитина отримувала непристойні пропозиції в Інтернеті (на форумах, в чатах, в соціальних мережах, засобами електронної пошти) по телефону або у листах;

- дорослі (крім батьків у ранньому дитинстві та медичних представників) торкались статевих органів дитини всупереч її волі.

   Діти, які постраждали від насильства схильні мовчати про цей випадок з різних причин, зокрема, через страх та/або сором дитини; недовіру батьків до слів дитини; страх дитини втратити близького дорослого, який дає увагу, турботу чи подарунки; небажання мами відмовлятися від стосунків із чоловіком; залежність сім'ї від педофіла (наприклад, батька та чоловіка).

   Постраждалі від сексуального насильства або сексуальної експлуатації діти відчувають сором, самозвинувачення, депресії, тривожність, посттравматичний стресовий розлад, не рідко вчиняють самоушкодження, у них виникають проблеми з самоповагою, з’являються суїцидальні думки, межовий розлад особистості і схильність до повторної віктимізації у зрілому віці.

                                            Як і коли говорити з дітьми про насильство?

   Загроза насильства справді висока, і батькам слід розмовляти про це «простими словами» з дітьми від п'яти років і аж до дорослого віку. «Діти, які не бояться говорити про це вголос, з меншою ймовірністю стануть жертвами насильства», каже Джон Браун, голова програми протидії сексуальному насильству британського Національного товариства попередження жорстокого ставлення до дітей. Задля попередження сексуального насильства над дітьми фахівці радять використовувати біологічні назви статевих органів. Окрім того, психологи, які працюють з темою сексуального насильства рекомендують розповідати про основні правила дітям молодшого дошкільного та шкільного віку:

- «Правила трусиків» або «Тут мене не торкайся»;

- «Особисте - це те, що належить лише тобі»;

- «Пам'ятай, що твоє тіло належить лише тобі»;

- «Ні" означає "ні»;

- «Розповідай дорослим секрети, які тебе засмучують»;

- «Не мовчи, хтось може тобі допомогти» та інші.

Базове законодавство у сфері захисту дітей від сексуального насильства та сексуальної експлуатації

   Конвенція Ради Європи про захист дітей від сексуального насильства та сексуальної експлуатації була прийнята та відкрита для підписання у жовтні 2007 року на острові Лансароте, звідси і назва «Лансаротська конвенція».

Україна ратифікувала Конвенцію Ради Європи про захист дітей від сексуального насильства та сексуальної експлуатації у 2012 році https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_927#Text і тим самим взяла на себе відповідальність щодо здійснення заходів із запобігання сексуальній експлуатації і насильства над дітьми.

   17.03.2021 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства», яким внесено зміни, зокрема, до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1256-20#Text

Куди звертатися по допомогу та захист:

• Національна поліція: 102
• Національна «гаряча лінія» з протидії домашньому      насильству: 116 123 (з мобільного); 0 800 500 335 (з мобільного або      стаціонарного).
• Національна гаряча лінія для дітей та молоді: 116      111 (з мобільного); 0 800 500 225 (з мобільного або стаціонарного).
• Центри системи надання безоплатної правової      допомоги https://www.legalaid.gov.ua/ , телефонне звернення: 0 800 213 103
• Служби у справах дітей, органи місцевого      самоврядування, територіальні центри соціальних служб для сім’ї, дітей та      молоді за місцем проживання.

   Важливо наголосити на потребі постійного, довірливого спілкування батьків з дітьми, вірити та довіряти, розповідати дитині щодо складних ситуацій, які можуть з нею статися, говорити про кордони тіла, навчити дитину фільтрувати інформаційний простір, повторювати, що будь-яку проблему можна вирішити та щоразу наголошувати на готовності допомогти, підтримати і захистити.